На енергомодернізацію підприємств можуть виділити 900 млн грн.

Міненерго спільно з Держенергоефективності, Українсько-данським енергетичним центром та іншими партнерами розробили законопроект, який передбачає забезпечення гарантованого джерела фінансування енергомодернізації вітчизняних підприємств.

Про це повідомляє електротехнічний журнал «Електроблюз» з посиланням на сайт Держенергоефективності.

Як відомо, промисловість – один із найбільш енергоємних секторів економіки України. На нього припадає майже 30% всього енергоспоживання в країні. Така висока енергоємність спричиняє значні витрати.

З огляду на це необхідно стимулювати підвищення енергоефективності у цьому секторі. Це питання стає ще більше актуальним з точки зору значних викидів СО2 у промисловості та планів запровадження в ЄС фіскального механізму регулювання імпорту вуглецеємних товарів в рамках реалізації Європейської зеленої угоди.

Тому законопроектом передбачається запровадити механізм використання коштів із податку на викиди СО2 як джерело співфінансування енергоефективних заходів на підприємствах.

Для реалізації даної ініціативи пропонується створити державний фонд енергоефективної модернізації підприємств, який зможе акумулювати надходження з податку на викиди СО2. А це близько 900 млн грн, які наразі не мають цільового призначення і щороку йдуть у загальний фонд держбюджету. Також передбачається надавати підприємствам компенсацію частини кредитів на закупівлю енергоефективного обладнання.

Саме такий механізм цільового використання коштів в багатьох країнах світу (Фінляндія, Данія, Великобританія, Швеція) став стимулом для промислових підприємств як до раціонального використання енергії, так і до оптимізації технологічних процесів на виробництві.

«У 2018 р. податок на викиди 1 тонни CO2 зріс з 41 коп. до 10 грн. Як результат, надходження з цього податку зросли із 50 млн грн. у 2018 р. до майже 1 млрд грн. у 2019 року. Ці кошти можуть стати джерелом фінансування енергомодернізації підприємств. Очікуваний ефект – скорочення енергоспоживання та, як наслідок, викидів СО2, створення нових робочих місць і підвищення конкурентоздатності економіки», – прокоментував ініціативу т.в.о. голови Держенергоефективності Костянтин Гура.