Можлива приватизація державної компанії Енергоатом викликала останнім часом неабиякий резонанс. Воно й зрозуміло, йдеться про атомну енергетику, де будь-які експерименти з власністю можуть закінчитися дуже погано, повідомляє Електроблюз.
Напевно, привід припустити подібний сценарій дали в самому уряді та профільному міністерстві – треба бути більш обережними та виваженими в словах, формулюваннях і рішеннях. Тоді й не буде двоякого трактування, не потрібно виправдовуватися й пояснювати, що не так зрозуміли, як це вийшло з міненерго.
Щоб заспокоїти суспільство й «атомне» співтовариство, міненерго спеціально дало роз’яснення з цього приводу. Наскільки воно переконливе, робіть висновки самі. Далі – текст міненерго мовою оригіналу.
Міністерство енергетики вважає за необхідне роз’яснити зрозумілі не для всіх формулювання процесу корпоратизації держкомпанії.
Протокол наради у прем’єр-міністра Дениса Шмигаля від 27 жовтня, присвяченій питанням підготовки корпоратизації НАЕК «Енергоатом», дійсно містить словосполучення «приватна власність» в контексті ядерних установок, що стало підставою помилкової інтерпретації деякими ЗМІ та навіть представниками «Енергоатома» як можливість володіння приватними особами. Це не так. Представникам енергетичної галузі, зокрема і в «Енергоатомі», відомо, що корпоратизація і перетворення держпідприємства у приватне акціонерне товариство (ПрАТ) – в даному разі передбачатиме, що 100% акцій будуть у власності держави.
«Необхідність переходу від унітарної форми до акціонерного товариства з 100% державною власністю обґрунтована не лише вимогами міжнародних кредиторів – ЄБРР, Євратом та інших потенційних інвесторів у розвиток атомної енергетики в Україні, але і впровадженням з 2017 року нового формату енергоринку, при якому АЕС будуть такими самими гравцями ринку, як і решта генерації…
При нинішній формі управління ми не можемо побудувати жоден новий ядерний об’єкт. Ми скуті лише тими засобами, які нам виділені в тарифі, і ми не зможемо знайти додаткових грошей. При фінансуванні з тарифу таких інвестиційних проектів, терміни окупності для нових блоків будуть становити 20-30 років. Це не нормально. Ми вміємо будувати і експлуатувати атомні енергоблоки, нам потрібні тільки інвестиції. «Енергоатом», як експлуатуюча організація, зможе надати послуги в обмін на вкладення коштів в наші проекти. Але компанія не може зараз вступати в нові організаційні форми, зрозумілі для західного інвестора. Коли ми їм розповідаємо про процедуру узгодження з усіма міністерствами і відомствами договору про спільну діяльність, вони з жахом розбігаються. Так що робота у форматі акціонерного товариства істотно спростить нашу діяльність і зробить її зрозумілою для інвестора. Нова організаційна форма допоможе організовувати спільні підприємства із західними партнерами. А також спростить доступ до кредитних коштів», — так пояснювали необхідність корпоратизації в «Енергоатомі», і міненерго повністю погоджується з такими доводами.
Шлях корпоратизації пройшли вже «Укргідроенерго», яке 16 років тому перетворено з ДП у ПрАТ, а також «Укренерго», який минулого року також набув статус ПрАТ. Тож, приватне акціонерне товариство – це не приватизація. Так само як «Укргідроенерго» і «Укренерго», «Енергоатом» був і залишатиметься у власності держави, з усіма ядерними установками. До того ж, у січні 2020 року уряд вніс «Енергоатом» до переліку державних активів, які не підлягають приватизації, що зайвий раз підтверджує абсурдність чуток про його приватизацію.
Водночас процес передачі майна «Енергоатома» з державного підприємства до акціонерного товариства потребує ряд технічних заходів, зокрема зняття обмежень з передачі ядерних установок та ядерних матеріалів. У протоколі в пункті 2 чітко вказано, що обмеження знімаються і одразу вводяться назад. Тому знов жодних підстав говорити про відчуження майна немає. Цей пункт дослівно звучить так: «Погодитися з пропозицією ТОВ «Делойт і Туш» щодо моделі здійснення корпоратизації державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», яка передбачає внесення майна державного підприємства, у тому числі ядерних установок і ядерних матеріалів, що зараз перебувають у державній власності, відповідно до законодавства до статутного капіталу новоутвореного акціонерного товариства, розроблення законопроекту щодо скасування заборони на внесення майна державного підприємства до статутного капіталу акціонерного товариства та встановлення обмежень на розпорядження цим майном, зокрема його відчуження та використання».
Отже, приватизація як «Енергоатома» в цілому, так і його ядерних установок неможлива, а поширення і нагнітання такої інформації виглядає як навмисна інформаційна диверсія проти держкомпанії.
Що стосується 5 пункту протоколу, який формально звучить: вивчити міжнародний досвід в частині передачі з державної в приватну власність ядерних установок. Тут аналогічно під поняттям приватної власності мається на увазі приватне акціонерне товариство з 100% акціями держави.
Виходячи з вищевикладеного, просимо експертів, журналістів і представників «Енергоатома» не гратися словами заради хайпу, не поширювати дезінформацію, а за необхідності – звертатися безпосередньо в міненерго за роз’ясненнями.
