Україна житиме в умовах регулярних відключень світла, ймовірно, до кінця березня.
«Енергетики, попри погану погоду, зараз максимально стараються завершити відновлення до ще більших холодів. І хоча зараз відключень стало менше, я хочу, щоб всі розуміли: швидше за все, жити у режимі відключень українцям доведеться щонайменше до кінця березня», — зазначив СЕО постачальника енергоресурсів YASNO Сергій Коваленко.
Він описав декілька можливих сценаріїв:
-
Базовий — якщо нових атак на енергомережу не буде, то за нинішніх умов генерації електронергії дефіцит потужності може бути рівномірно розподілений по всій країні. Це означає, що відключення будуть скрізь, але менш тривалими.
-
Позитивний — нових атак не відбувається, повертається попередній рівень генерації. Тоді ми, цілком імовірно, будемо мати вдосталь електроенергії, так що зможемо відмовитися від відключень взагалі.
-
Негативний — якщо мережу сильно пошкодять внаслідок атак. Тоді доведеться задіювати не лише погодинні стабілізаційні відключення, але і екстрені, за яких світла може не бути дуже тривалий час.
«Мені здається, слід бути готовими до різних варіантів, навіть до найгірших. Запасіться теплим одягом, ковдрами, продумайте варіанти, які допоможуть вам перечекати довге відключення. Краще зараз це зробити, аніж потім бідкатися і звинувачувати когось. Тим більше, всі ми знаємо, хто винен насправді», — додав Коваленко.
Кількість кібератак на енергетичну інфраструктури з початку війни зросла на третину — до понад 1,2 мільйона порівняно з 0,9 мільйона кібератак з весь 2021 рік.
«Наразі росіяни продовжують намагатися покласти нашу енергосистему, застосовуючи і кібератаки, і прямі фізичні атаки ракетами й дронами. Загальна кількість кібератак за дев’ять місяців війни становить понад 1,2 млн випадків. Кількість DDos-атак на сайти ключових енергетичних компаній та міністерства — 50, для порівняння з початку фіксації такого типу атак із 2019 року їх було лише п’ять», — цитує заступника міністра енергетики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Фаріда Сафарова агентство «Інтерфакс-Україна».
Водночас, високий рівень кіберзахисту українського енергосектору не дав змоги країні-агресору Росії, яка почала здійснювати інтенсивні кібератаки на український енергосектор ще до 24 лютого, досягти мети.
Російські обстріли пошкодили майже всі великі тепло- та гідроелектростанції.
«Після останньої атаки у нас практично не залишилося непошкоджених теплових та гідроелектростанцій. Тобто для того, щоб ви розуміли масштаб і те, з чим нам доводиться працювати, практично вся теплова та гідрогенерація, якщо ми говоримо про великі об’єкти, зазнавала ракетних ударів», — цитує главу правління Укренерго Володимира Кудрицького агентство «Інтерфакс-Україна».
За його словами, також майже не залишилось непошкоджених вузлових підстанцій Укренерго.
«Тобто на кожну важливу підстанцію щось прилітало, на деякі навіть по кілька разів, по три, по п’ять і навіть по вісім разів. Тому масштаб руйнувань колосальний», – додав він.
Вчені з Університету Йоганна Кеплера в Австрії знайшли спосіб робити з грибів ефективні елементи для мікросхем.
Як пише Science Advances, команда, що вивчає фізику м’яких речовин, розглядала можливість застосування матеріалів, створених із грибів, у різних сферах. Вони виявили, що шкірка одного з видів, Ganoderma lucidum, може замінити пластик або інші матеріали, що не розкладаються, які служать підкладкою для електронних чипів.
Підкладка — це важливий елемент електричного ланцюга, який ізолює та охолоджує метали-провідники. Зазвичай підкладку створюють із пластику, який після використання викидається і не розкладається природним шляхом.
Експерименти показали, що міцелій Ganoderma lucidum товщиною з паперовий лист трохи гірше ізолює, ніж пластик, але достатньо для безпечної роботи електричного ланцюга, а також витримує температури вище за 200 градусів Цельсія. Такі гриби виявились легко вирощувати на деревних відходах і не менш легко обробляти.
Поки австрійським ученим далеко до промислового виробництва грибних підкладок, але вони вважають, що шкіра, що розкладається, може стати гарною альтернативою для використання в електроніці.
Майже кожен регіон на планеті протягом наступних кількох місяців зіткнеться із загрозою дефіциту дизпалива.
Як пише Bloomberg, у США запаси дизелю та мазуту впали до найнижчого за чотири десятиліття рівня. Його спотова вартість у Нью-Йорку 2022 року зросла на 50%, а на початку листопада ціна сягнула $4,9 за галон – приблизно вдвічі більше, ніж рік тому.
Дефіцит відчувається також на північному заході Європи, де запаси фіксуються на найнижчому рівні з 2011 року. Ф’ючерсні контракти на дизель тут приблизно на $40 дорожчі, ніж на нафту сорту Brent, хоча традиційна сезонна премія становить у середньому $12.
Ситуація стане ще більш загрозливою, коли набуде чинності європейське ембарго на імпорт нафтопродуктів з Росії.
Причин такого дефіциту кілька:
-
скорочення постачання сирої нафти та нафтопродуктів внаслідок російської агресії;
-
вплив пандемії коронавірусу, під час якої нафтопереробні заводи закрили найменш прибуткові заводи;
-
зменшення інвестицій у галузь на тлі планів з відмови від викопного палива;
-
збої у судноплавстві та страйки робітників у Європі.
В Україні з’явиться недорогий британський електрокросовер MG Marvel R з запасом ходу 400 км.
Електромобіль випускають із 2021 року на підприємстві китайського концерну SAIC. Він уже вийшов на європейський ринок і там коштує трохи менше ніж 40 тис. євро у базовій версії. Модель мала з’явитися в Україні ще навесні, але через повномасштабне вторгнення його презентацію відклали.
Електричний кросовер MG в Україні запропонують у двох багато оснащених версіях. Базовий варіант Lux отримав панорамний дах, безключовий доступ, шкіряний салон, електропривод та підігрів сидінь, камери кругового огляду, електропривід багажника з сенсором відкриття. Крім того, передбачено набір систем безпеки — адаптивний круїз-контроль, автоматичне гальмування, втримання у смузі, контроль «сліпих» зон та розпізнавання дорожніх знаків. Такий автомобіль є задньопривідним та оснащений двома моторами загальною потужністю 180 к. с. та батареєю на 70 кВтг. Він розганяється до 100 км/год за 7,9 секунди й може проїхати без підзарядки 402 км.
Топова версія Performance також отримала вентиляцію крісел та акустику Bose. До того ж вона повнопривідна і 288-сильна. Розгін до 100 км/год займає 4,9 с, а максимальна швидкість становить 200 км/год, але запас ходу дещо менший — 370 км.
У Польщі з’являться українські термінали, за допомогою яких українські переселенці зможуть поповнювати свої гривневі карти.
Їх поставлять в усіх ТРЦ у Варшаві, комісія для поповнення банківських карток становитиме 0%.
«З усіма галереями (так у Польщі називають ТРЦ. — Ред.) ми підписали договори, які дозволяють розміщення наших терміналів, можливість доступу для інкасації. Топ-10 українських банків з емісії карток вийшли з нами на зв’язок і пропонують угоди поповнення своїх українських карток у Варшаві», — цитує CEO міжнародної платіжної системи LEO та голову наглядової ради Айбокс Банку Альону Шевцову видання Finance.ua.
Вона додала, що поповнити українську картку можна злотими — на рахунок прийдуть гривні. Конвертація відбуватиметься за картковим курсом «Злотий-гривня» емітента.
Швейцарський стартап Morand розробив технологію eTechnology, яка дозволяє заряджати батареї за лічені хвилини.
Як пише видання Фокус, пристрої eTechnology є сумішшю традиційних акумуляторів і ультраконденсаторів. Розробники запевняють, що під час незалежного тестування, прототип потужністю 7,2 кВт-год зміг зарядитися до 80% лише за 1,12 хв, до 98% — за 2 хв і до 100% — за 2,5 хв зі струмом до 900 А/360 кВ. Крім того, витримав понад 50 тис. циклів зарядки-розрядки, що десятки разів краще за традиційні літій-іонні батареї.
Експериментальний пристрій набагато слабший за акумулятори сучасних електромобілів, адже в деяких моделей потужність перевищує 100 кВтг. Однак Morand це не особливо хвилює, адже компанія робить ставку на дрони, велосипеди й інші невеликі види транспорту, яким потрібна швидка та часта зарядка. Водночас eTechnology цілком підійде для невеликих електрокарів, таких, як Citroen Ami з акумулятором потужністю 5,5 кВтг.
Інженери підрахували, що за допомогою невеликого пристрою потужністю 3,2 кВт велосипед із батареєю ємністю 6 Аг може заряджатися за шість хвилин. Це значно швидше, ніж наявні аналоги, зарядка яких займає години. Технологія може зробити електровелосипеди більш популярним і зручним засобом для щоденних поїздок, ніж електромобілі.
Morand у співпраці з виробником-партнером готується запустити дрібносерійне виробництво eTechnology, щоб скласти конкуренцію літій-іонними батареями.
