2018 був бурхливим, динамічним та складним роком. Про це кажуть наші члени спільноти в недавньому опитуванні на Facebook. В нашому огляді ми розкриваємо глибше головні ринкові тенденції, які впливали, й будуть ще більше впливати на розвиток в 2019 році. Подаємо їх в тому порядку, як проголосовано спільнотою в згаданому опитуванні.

1. Боротьба за таланти: ІТ vs Промислові хайтек – «все тільки починається».

2. Великі промислові компанії – драйвери цифрової трансформації в Україні.

3. АППАУ стає policy-maker й буде все більше впливати на державні органи та на весь ринок.

4. Центри 4.0 значно підсилюють інноваційну екосистему промислових хайтек.

5. Нестача рук та мізків в вітчизняній промисловості буде зростати.

6. Більшість державних програм для промисловості будуть і надалі малоефективними.

7. До синергії чи альянсів між ОТ та ІТ ще далеко. 2019 рік мало що змінить.

8. Глобальні ОТ та ІТ бренди все більше активізуються.

9. Регіональні екосистеми промислових хайтек почнуться з Дніпра, Запоріжжя та Харкова.

10. Боротьба за екосистеми набиратиме гостроти.

1. Боротьба за таланти: ІТ vs промислові хайтек – «все тільки починається»

Перевага ІТ-аутсоурсерів та експортерів над всіма промисловими хайтек разом взятими – очевидна й незаперечна. Від рівня зарплат (не в останню чергу завдяки ФОП-івському оподаткуванню), відточених роками рекрутингових політик, умов праці та перевагами роботи на глобальних ринках тощо – цей сегмент ІТ-індустрії дає фору будь-яким промисловим розробникам, й тим більше тим, що працюють виключно на внутрішній ринок. Відповідно тисячі спеціалістів різноманітних інженерних професій терміново перекваліфіковуються на програмістів та йдуть працювати на зарубіжні економіки. Більшість – ще зі студентської лави. Наслідок – кадрові проблеми, що наростають по всім категоріям промислових хайтек дуже швидкими темпами.

Особливості 2018: в минулому році цей тренд однозначно сприймався як загроза – про це свідчать декілька опитувань АППАУ. Гравці промислових ринків вбачають в ІТ радше «конкурента за кадри», ніж «драйвера економічного розвитку». Назагал, це стикується з оцінками світових агентств, як WEF: вклад ІКТ в вітчизняну промисловість оцінюється на 92-му місці зі 100 країн світу. Можна сміливо стверджувати, що «завдяки» ІТ-аутсоурсерам Україна перетворилась на донора талантів для всього світу. При цьому їх вклад в розвиток вітчизняного замовника та ринку в промислових сегментах мізерний. Цей огляд дає більше деталей про те, що відбувається і чому.

Тренди та плани 2019: якщо 2018 був роком усвідомлення цих диспозицій, 2019 буде роком активних дій. Ми очікуємо, що промислові хайтек достатньо дозріли, щоб консолідуватись та разом впливати на ситуацію: переймаючи в ІТ їх кращі практики роботи з персоналом; консолідуючись в роботі з університетами; виробляючи та пропонуючи свої переваги розвитку та кар’єрного росту; й нарешті, включати нашого дорогого регулятора (уряд) – який до цього часу просто закривав очі на ці шалені дисбаланси та втрати на ринку праці. Хоча регулювання подібних диспропорцій – це його пряма функція.

2. Великі промислові компанії – драйвери цифрової трансформації в Україні

З 2016 ми постійно та системно фокусуємось на інноваторах 4.0 й чекаємо моменту, коли наші спільні зусилля дадуть ефект. Тобто, чекаємо коли ж в Україні з’являться свої власні кейси та реалізації в області 4.0. 2 роки йшло повільне усвідомлення змін, нарощування знань та компетенцій, підготовка рішень та позицій. При цьому ми розуміли, що швидше це відбудеться там, де вже є база – спеціалісти, стандарти, постійна присутність великих брендів та інтеграторів. І нарешті…

Особливості 2018: нарешті 2018 став роком прориву. Після довгого мовчання, раптом багато наших великих промислових компаній заговорили про цифровізацію. «Укрзалізниця», ДТЕК, дочки НАК «Нафтогаз», «Метінвест», «Інтерпайп», КБ «Південне» та інші – всі в один голос заговорили, що хочуть розумних заводів, фабрик, електростанцій, установок тощо. Й не тільки заговорили, але й перейшли до дій. ДТЕК відкрив 1-ий в країні корпоративний акселератор в Unit.city й створив спец. підрозділ на чолі з посадою Chief Innovation Officer. Холдинг «Метінвест» створив дочку – «Метінвест-діджитал». «Інтерпайп» та ПАТ «ФЕД» інвестували масу ресурсів та грошей в перші реалізації Індустрії 4.0, на базі чого в Україні з’явились перші кейс-стаді. КБ «Південне» освоювало так само цілий пакет технологій 4.0, й закінчило в кінці року запуском найпотужнішого обчислювального центру в Україні. Приклади з «Інтерпайп» були найбільш яскравими в 2018 для ілюстрації цього руху.

Тренди та плани 2019: очевидно, що ми маємо справу зі стійким трендом, що буде тільки зростати. Останнє опитування АППАУ каже, що великі замовники вже достатньо зрілі, й більшість з них заявляють, що мають свої програми цифрової трансформації. Щоправда, є певні сумніви, що на фоні виборів замовникам вдасться інвестувати достатньо коштів в програми цифрової трансформації. Водночас, очевидно, що багато з них будуть продовжувати розпочатий рух – ще глибше, більш структуровано, й задіюючи все більше нових технологій 4.0. Цей тренд однозначно позитивний й несе чимало можливостей нашим інноваторам 4.0.

3. АППАУ стає policy-maker й буде все більше впливати на державні органи та на весь ринок

Це правда, що наша популярність та імідж в 2018 зростали в багатьох напрямках. Від виходу національної стратегії 4.0, створення Ради та Центрів 4.0 й до залучення великих промислових замовників, – прикладів зростання впливу багато.

Особливості 2018: хоча ми й маємо успіх по ряду напрямків, нестача ресурсів – головна проблема АППАУ, що яскраво проявилась в 2018. Більшість проектів та напрямків дій не заповнені ресурсом, є також критична нестача лідерів. Ми намагались активізувати Центри 4.0 та деяких експертів за напрямками, але очевидно, що цього замало. Потрібні кошти та значно більші ресурси. Більше про наші успіхи в policy-making – за цим посиланням, а фото нижче показують наші аналітичні роботи в 2018.

Тренди та плани 2019: щоб впоратись з викликом зростання, АППАУ планує значно розширити кількість членів й таким чином буде намагатись збільшити свій бюджет та кількість дієздатних кураторів за напрямками роботи. Про приєднання вже заявили кілька великих замовників, планується також розширити кількість інтеграторів та розробників. АППАУ також буде фокусуватись на залученні нових грантових програм. Тільки таким чином і разом з партнерами ми зможемо більш ефективно впливати на реалізацію національної стратегії 4.0, не забуваючи покращувати сервіс для наших членів.

4. Центри 4.0 значно підсилюють інноваційну екосистему промислових хайтек

Запуск Центрів 4.0 показали зовсім інше обличчя технічних університетів й стали 1-им вагомим кроком АППАУ в «боротьбі за таланти». Одеса, Харків, а далі Київ – показують не тільки величезний освітній та просвітній потенціал ВНЗ, але й їхні можливості в R&D, інноваціях та промоції нових технологій. Найяскравіше в 2018 це проявилось в Лабораторії мехатроніки та робототехніки з ОНАХТ (Центр 4.0 «Одеса»). Якщо про можливості КПІ чи НУХТ ми знали й раніше, то динаміка розвитку одеситів дійсно вражає.

Особливості 2018: найважливішим для нас в 2018 є зміна ставлення та думок багатьох стейкхолдерів в сфері освіти та інновацій. Завдяки Центрам 4.0, ВНЗ відтепер можуть розглядатись не як деградуючі структури пост-радянської освіти. Або (друга крайність) – just a cheap talents source for ІТ. Ми позиціонуємо Центри 4.0 як повноцінного та дуже важливого гравця екосистеми промислових хайтек, з чітко визначеними ролями в освіті-просвіті ринку, створенні нових тренінгів, інноваціях та розробках технологій 4.0. Ті Центри, що були запущені в 2018 повністю підтвердили цю тезу. Інше важливе відкриття в 2018 – синергія між факультетами та кафедрами. Ми тільки розпочали розуміти ці можливості на прикладі КПІ – й очевидно, більш повне розкриття цього феномену відбудеться в 2019.

Вперше всі Центри 4.0 були представлені на Інноваційному форумі в Києві на стенді МОН. На фото київський Центр з КПІ

Тренди та плани 2019: кількість та якість Центрів 4.0 будуть зростати. Ми надіємось також на додаткові програми фінансування від держави та донорів. Крім зазначених вище міст, на роль регіональних Центрів 4.0 претендують ВНЗ з Сум, Запоріжжя, Дніпра. Разом з тим, всі прихильники цього розвитку мають добре розуміти складність процесів «виділення» в окремі структури в нереформованій системі вищої освіти. Бюрократичні та зарегульовані адміністрації, далекі від розуміння ринкових вимог є сьогодні головною перешкодою для створення та швидкого прогресу таких Центрів. АППАУ продовжує співпрацю з МОН та з провідними університетами для того, щоб швидше долати ці перешкоди.

5. Нестача рук та мізків в вітчизняній промисловості буде зростати. Натомість – це нові можливості для автоматизаторів

Повне відкриття кордонів та безвіз, й на фоні майже нульового зростання в Україні призвели до масової міграції трудових ресурсів. В цьому контексті стрімкого обезлюднення міст, містечок, заводів та фабрик – наш регулятор виглядає безсилим статистом. Ті нові заводи (радше цехи), що будуються – не в змозі зупинити цей потік, й тим більше, що зарубіжним інвесторам знову розказують про найдешевшу робочу силу як головну перевагу. Але люди не хочуть йти працювати на ці виробництва – Польща, а в 2019 й Німеччина пропонуватимуть для українських робітників та інженерів в рази більші доходи.

Особливості 2018: хоча ми повністю стоїмо на державницьких позиціях й співпрацюємо з кількома міністерствами, назагал важко не визнати цю ситуацію як провал урядових політик. Україна на очах втрачає найдорожче – своїх людей та таланти. Байки про те, що «вони повернуться» не мають підстав. Хоча б тому, що ніяких передумов для значних зсувів в боротьбі з корупцією, доступу до капіталу, верховенства права тощо – на 2019 не видно. Всі ці речі є головними факторами в залученні інвестицій, які мали б привести до значного зростання робочих місць в промисловості та рості заробітних плат. Втім, ситуація виглядає далеко не однозначною. 83 нових заводів введено в експлуатацію в 2018 (207 за 4 роки), десятки нових будуються. На фоні нестачі робочих рук – це може означати також підвищений попит на автоматизацію.

Тренди та плани 2019: підвищений попит на автоматизацію є зворотньою стороню медалі втрати робітничих рук. Цей попит буде зростати ще більше. Ми очікуємо, що наші автоматизатори ОТ та ІТ будуть здатні запропонувати оновлений пакет пропозицій, що більш влучно відповідатиме на нові запити промисловців. Зокрема, мова про встановлення недорогих роботів та коботів для ділянок простих, рутинних операцій та загальний ріст автоматизації виробництв, де до цього часу переважала ручна праця. Тотальна автоматизація – єдиний вихід багатьох промисловців в епоху нестачі робочих рук, й тому – це гарна можливість 2019 для багатьох наших членів. І яку обов’язково потрібно прораховувати та планувати.

6. Більшість державних программ для промисловості будуть і надалі малоефективними

Дешеві кредити, експортна підтримка, ріст ПІІ, оновлення та ріст системи проф-тех освіти, державні замовлення в оборонному комплексі (також авіа-та космосі), конкретні стимули для інноваторів, бюджетування науково-прикладних досліджень, створення вільних економічних зон, індустріальних та технопарків, прискорення процесів кластеризації, регіональні програми розвитку промисловості тощо – перелік подібних вимог до уряду фігурує в документах промислових стейкхолдерів роками. Як і вже пішов 3-ій рік нашим ініціативам по 4.0 в державній програми Digital Agenda Ukraine. Зайве говорити, що з цього всього виконано – нулі можна ставити всюди. Й хоча ми бачимо певний прогрес – зокрема в експортній підтримці, — загальні темпи та загальна ефективність відображаються оцінками WEF щодо готовності до 4-ої промислової. Й де показник регуляторної ефективності України в готовності до 4.0 – це 99-а позиція серед 100 країн світу! Які ще можуть бути коментарі? Дуже хочеться вірити й надіятись, що «нарешті прорве». Але вибори 2019 ставлять під сумнів наші надії. Очевидно, що при всьому бажанні щось змінювати, й навіть при затверджених тих чи інших стратегіях, грошей на реальні реформи «там» нема і в цьому році не буде.

Особливості 2018: кілька мікро-трендів цього року все ж дають надію якщо не на глобальні зміни, то на тактичні покращення. Відбувається дуже повільна, але все ж консолідація стейхолдерів напрямку «ре-індустріалізація», куди входять різні бізнес-, а також урядові стейкхолдери. Теж повільно, але все-ж просувається програма Digtial Agenda Ukraine. Й насамкінець, – наша стратегія 4.0, що подана на КМУ, власне, також замовлена в більш фундаментальному вигляді саме урядовою структурою. Це означає, що «не все чорно-біле», – прихильників розвитку промислових хайтек в урядових структурах немало й вони консолідуються.

18 грудня 2018 року, в переповненому залі ТПП України, наш партнер Іван Кульчицький (АЄІ, м. Львів) задає питання прем’єру В. Гройсману – «А чи готові Ви взяти персональне лідерство у впровадженні Індустрії 4.0 – адже стратегія вже є?». Відповідь прем’єра є розмитою, в ній ні разу не звучить термін «цифровізація (промисловості)». А назва цього форуму «Нова індустріалізація» так і залишилась загадкою для більшості експертів. Радше всього, – це була чергова піар-акція уряду. Але як кажуть в таких випадках, – «крапля камінь точить»

Тренди та плани 2019: діджитал, 4.0, цифрові трансформації, інновації та проблеми з кадрами – все це в хайпі, й звісно деякі політики в рік виборів будуть намагатись так чи інакше використати ці (інфо) приводи, щоб набрати балів в очах виборців. Маніпуляції та популізм при цьому – гарантовані. Чи приведе це до реальних зрушень в державних програмах, що потребують фінансування? Радше ні – грошей на все це в 2019 немає. Водночас, на законодавчому рівні варто поборотись за свої привілеї – в парламенті цих обмежень немає, а мотивація, натомість, може бути вищою. Кількість прихильників ре-індустріалізації та промислових хайтек буде зростати.

7. До синергії чи альянсів між ОТ та ІТ ще далеко. 2019 рік мало що змінить

З 2016 року, відколи АППАУ разом з десятком ІТ-акторів підписали Хартію 4.0 ми постійно намагаємось залучити ІТ-сектор до завдань розвитку внутрішнього ринку. Перелік цих спроб – від залучення ІТ-експертів на конференції, до руху 4.0, й до запрошень до приєднання в більш значимі активності програм #ДієвеПартнерство – йде на десятки. Результат – близький до нуля. Тільки 3 ІТ-компанії (в чистому вигляді, — тобто не ОТ) присутні в АППАУ – це IT-Enterprise, SoftElegance та BusinessLogic. Водночас ігнорування співпраці в русі 4.0 великими міжнародними ІТ-брендами та ІТ-аутсоурсерами – більш ніж очевидне. За 2 роки ми повністю переконались – українські промислові сегменти зовсім не цікавлять цих представників ІТ-галузі.

Особливості 2018: «не зачаровуйтесь – то й не будете розчаровані» – такий, трішки гіркий урок ми зробили для себе в 2018, відкликаючи тезу про лідерство ІТ з Хартії 4.0. ІКТ йдуть своїм шляхом, ми – своїм. Отже, – й не зважаючи на очевидне домінування технологій ІТ в Індустрії 4.0 й необхідність їх інтеграції з ОТ, маємо шукати інших союзників. Вони точно не серед великих ІТ-аутсоурсерів. Більше того, всі наші опитування кажуть про те, що останніх варто розглядати як головних конкурентів за кадри. Нашими союзниками в єднанні можуть бути бренди-вендори, що зацікавлені в співпраці на українському ринку, ІТ-інтегратори що працюють тут, малі та середні ІТ-розробники, що також шукають тестування своїх розробок спочатку на внутрішньому ринку. І звичайно, – наші великі замовники, члени АППАУ, як Інтерпайп, які вже і потужно інвестують в популяризацію інженерних професій серед молоді.

Якщо до Інтерпайп приєднаються в подібних діях ще хоча б 3-5 великих промислових брендів, ми значно вирівняємо ситуацію з витоком мізків в ІТ аутсорс. Ми сильні – коли разом!

Тренди та плани 2019: АППАУ продовжить активну агітацію та залучення малих та середніх ІТ-розробників в цьому році. Це наш перший пріоритет. В стратегії 4.0 закладені проекти під інкубатори – акселератори, маркетплейс та Хакатони. Це наші головні засоби та активності для залучення до руху 4.0 та АППАУ нових гравців. Й в успішному проведенні цих заходів ми дуже розраховуємо на наших партнерів, великих промислових компаній з промисловості, енергетики, нафти й газу, а також машинобудування. Інший наш потенційний партнер – з категорії тих ІТ-кластерів, що прагнуть до кооперації. Підписаний меморандум з Київським ІТ-кластером, активна співпраця в експортній стратегії з їх лідерами дають надію на краще поєднання ІТ та ОТ.

8. Глобальні ОТ та ІТ бренди все більше активізуються, виводячи на ринок нові продукти та рішення

8-ма позиція цього тренду в голосуванні на «Фейсбук» дещо здивувала нас. Адже й до цього часу, й до всіх цих 4.0-их трендів всі ми знали, що ринок засобів промислової автоматизації на 90% належить глобальним, міжнародним корпораціям. Приблизно така ж ситуація в ІТ. Й навіть, враховуючи те, що в Україні лончування (запуск на ринок нових продуктів) проходить зі значним запізненням по відношенню до Європи, навряд чи варто сумніватись, що це відбудеться – і також в області 4.0. Версія про те, що раптом промисловий ландшафт змінять якісь «проривні стартапи» з новими супер-продуктами чи можливо ІТ-аутсоурсери, – теж не витримує жодної критики. Як показано нижче (тренд №9), стартапів взагалі дуже мало на промислових ринках й вони не грають ніякої суттєвої ролі. Немає значення – «на жаль», чи «на щастя» – ми говоримо про сухі факти.

Особливості 2018: цілий ряд промислових ОТ брендів доказали в минулому році, що лончування техно 4.0 почалось. Ось тільки декілька прикладів від членів АППАУ: «Сіменс-Україна» системно та послідовно робив масову просвіту ринку по технологіям 4.0. Які, власне, вже готові для споживачів. Чисельні технічні семінари, конференції, онлайн-промоція – акції йшли щомісяця; «Шнейдер Електрик Україна» також чимало уваги приділяв виводу на ринок нових технологій (зокрема VR/AR), а також відкрив свій Інноваційний Центр; «Фенікс Контакт Україна» здивував багатьох партнерів виводом на ринок інноваційного ІІоТ контролера PLCnext; «Ріттал-Україна» разом представником Eplan зробили чудову акцію для Центрів 4.0 по наданню сучасного САПР.

Звітна зустріч по відвіданню Hannover Messe в травні 2018, на фото директори українських філій «Фенікс-Контакт» та «Ріттал». Зустріч дозволила сформувати меседж про провідну роль німецьких брендів в промоції 4.0 в Україні

Ми бачили в 2018 також інше відношення до великих брендів серед великих замовників. «Укргазвидобування» в найбільший за останні роки тендер на АСУ диспетчеризації скважин (більше 10 млн доларів) вибрало переможцем американську компанію Honeywell. Подібно до цього, «Метінвест» тісно кооперується в програмах дигіталізації з Siemens та Schneider Electric. АВВ – з ДТЕК. Тому немає ніяких сумнівів про стратегічний курс таких компаній на співпрацю зі світовими брендами.

Тренди та плани 2019: очевидно, що великі бренди будуть тільки нарощувати свої промо-активності в 2019. Адже нарешті хвиля 4.0 докотилась і до України. Варто при цьому знати, що їх разом (вендорів ОТ та ІТ) – десятки в Україні! Тому розробникам та інтеграторам варто краще кооперуватись та інтегруватись в програми лончування нових рішень та продуктів від міжнародних вендорів. Вигравати буде той бренд, чи та пара «вендор-інтегратор», яка швидше та більш яскраво показують переваги впровадження нових технологій. І якщо в 2018 й раніше, ми бачили серед кейсів тільки українські розробки (IT-Enterprise), в 2019 очевидно ми побачимо вже серію кейсів від провідних брендів. Чи означає це загострення конкуренції? Мабуть так. З іншого боку, конкуренція завжди – двигун прогресу.

9. Справжні регіональні екосистеми промислових хайтек почнуться з Дніпра, Запоріжжя та Харкова

В моделі стратегії 4.0 ми аргументували, що корінням (фундаментом, основою) промислових інновацій є потужні та розвинуті екосистеми. Куди входять науковці, освітяни, стартапи, фонди, технопарки, акселератори, лабораторії тощо – див. нашу модель екосистем тут. Ці екосистеми мають бути на рівні галузей та регіонів. Ми критично, а інколи й іронічно ставимось до спроб тих чи інших акторів ринку (включно з державними органами) по запуску чергового інкубатора в надії щось «подоїти» й раптом знайти проривні стартапи. Ця іронія базується на глибокому переконанні, що «нема чого доїти» коли екосистема зруйнована. Про це також говорять сухі факти з ринку: 1) згідно 1-го лендскейпу 4.0 90% промислових інновацій в нашій Індустрії 4.0 – це про дорослі, зрілі компанії, які на ринку не менше 5 років; 2) в Україні практично відсутні сучасні інкубатори-акселератори чи технопарки, де б вирощувались молоді, технологічні компанії для промислових застосувань; 3) аналіз та огляди по іншим напрямам в Україні не дають підстав говорити про велику кількість інновацій в НАНУ чи ВНЗ, чи інших елементах, що «ось-ось» готові до комерціалізації.

Іншими словами, фокус учасників ринку має бути не на тому, щоб «подоїти» те, що не існує чи зруйноване, а спочатку – інвестувати в розвиток екосистем. АППАУ постійно закликає учасників до співпраці, але саме базуючись на а) потребах наших кінцевих замовників, б) досвіді наших інтеграторів, с) кращих продуктах міжнародних вендорів. Потрібно «грати» та взаємодіяти в цьому трикутнику, делікатно підштовхуючи його до швидших темпів інновацій, інтегруючи в нього нові стартапи. А не повністю його ігнорувати, замінюючи на «віртуальні» стартапи, як це відбувається часто-густо зараз.

Особливості 2018: саме з таким світоглядом, в минулому році ми зробили декілька значних кроків вперед: 1) Затвердили модель інноваційних екосистем – це суперважливо з точки зору безкінечних дискусій та спорів, що тривають в наукових та інших кругах стейкхолдерів інноваційного розвитку. Модель дає відразу основу та методику для діагностики, виставлення орієнтирів та виставлення пріоритетів. І в новій стратегії 4.0 ми їх виставили. 2) Ми запустили мережу центрів 4.0 – і цим самим перейшли від моделювання до конкретних дій з розбудови таких екосистем на регіональному рівні. 3) Ще одна важлива активність – залучення регіональних органів виконавчої влади та партнерів до питань регіонального розвитку. Перша стратегічна сесія з залученням німецьких консультантів пройшла в Дніпрі.

Стратегічна сесія в Дніпрі

Тренди та плани 2019: ці активності минулого року будуть тільки нарощуватись. Ми бачимо як Центри 4.0 та члени АППАУ вже самі активізуються й проводять спільні дії по розвитку українського ринку. АППАУ планує до 8 регіональних заходів по Центрам 4.0, а також запуск ще 1–2 регіональних стратегій крім Дніпра. Наш фокус буде на регіонах Дніпра, Запоріжжя та Харкова – саме тут ми бачимо найбільше передумов для створення та перезапуску повноцінних інноваційних екосистем промислових хайтек.

10. Боротьба за екосистеми набиратиме гостроти

На нашу думку, остання позиція цього тренду й кількість людей, що за це проголосували (всього 4) – явно не відповідає реаліям, й також протирічить тренду №1. Адже цей тренд про боротьбу за таланти прямо стосується інфраструктурних екосистем. Свідомо чи не свідомо; менш чи більш системно; цілеспрямовано й послідовно, чи короткими, але впливовими піар- чи івент- атаками, – за уми та душі інноваторів, кадрів, талантів, керівників, а також їх фінансових ресурсів в Україні йде справжня боротьба між декількома угрупуваннями. Так – далеко не всі з них навіть оперують терміном «екосистема». Але насправді їх дії націлені саме на їх розбудову. На території промислових хайтек, дотичних до промислової автоматизації та ІТ, найбільше в останні роки себе проявили 4 групи гравців.

1. ІТ-асоціації, що працюють на аутсоусринг та великі аутсоурсери: тут є явний конфлікт інтересів в боротьбі за кадри. Територія боротьби – технічні університети. Ми не бачимо будь-якого значимого вкладу аутсоурсерів в розвиток внутрішнього ринку, а без нього та без розвитку цілісних екосистем (а не окремих елементів) на державному рівні – немає майбутнього країни. Тому наразі ми однозначно розглядаємо цю групу як конкурентів.

2. Парк Unit.city: нова група, що виникла в Києві всього півтора року том, помітно відхоплює в інших ІТ-об’єднань велику долю молодих талантів. Поки що важко сказати щось дуже конкретне про стратегію парку по відношенню до промисловців. Ясно тільки вплив зростає по всім напрямкам, дуже швидко, й вже сьогодні це один з інфраструктурних лідерів ІКТ країни.

3. Інші інкубатори ІТ: боротьба за таланти – є головним рушієм розвитку ІКТ, тому в цю боротьбу періодично вступають інші гравці. Тільки в Києві є 5 інкубаторів стартапів, що також постійно включені в процеси фільтрації та відбору молоді.

4. Агентства (івент, аналітичні, тощо): є чимало галузевих гравців, що формують екосистеми в своїх галузях. І хоча, як правило, вони грають в вузьких сегментах – вплив деяких з них також суттєво впливає на тенденції та зміни.

Особливості 2018: після відмови знайти союзників серед ІТ, спроби Ради 4.0 сформувати широку коаліцію з машинобудівниками (кластер «Мехатроніка») не мали успіху. Ми суттєво зблизились з Unit.city, але все ще не бачимо з їх сторони предметного інтересу в розвитку промислових хайтек. З іншого боку, чергова демонстрація впливу – це входження в парк корпоративного акселератора ДТЕК. В кінці року ми бачили вхід на ринок та спроби виявляти свій вплив на процеси дигіталізації від деяких івент-агентств. Несподіваним був також вхід інкубатора 1991 в Укрзалізницю – без найменших спроб координації з АППАУ чи іншими групами стейкхолдерів. Це – маркер того, що ІТ-інкубатори будуть і надалі вести свою гру.

Команди переможців 1-го акселератора в ДТЕК разом з організаторами та менеджментом Unit.city та ДТЕК

Тренди та плани 2019: формування об’єднанного національного кластеру в області Industrial Engineering (основа Індустрії 4.0) залишатиметься головним викликом для руху 4.0. Хто буде нашим головними партнерами в цьому – залишається й досі загадкою. Так само інтригою залишається питання консолідації – поки що не видно значного інтересу різних об’єднань до консолідації. Традиційно українці вважають за краще будувати окремі, власні «хутори», ніж щось спільно. Заробити щось швидко й зараз, ніж мати значно більші переваги в перспективі. Тому зі сторони вищевказаних гравців ми прогнозуємо зростання рівня активності по всім 4-м групам. Хайп навколо технологічних трендів, велика частина з яких має пряме відношення до Індустрії 4.0 буде тільки зростати. Таким чином, боротьба за вплив та формування свого кола клієнтів та партнерів (а значить екосистем) буде зростати. Протиставити впливу різних сил – особливо негативному, можна тільки свою гру з своїми – більш привабливим форматами. Цьому питанню – а саме розвитку власних форматів хакатонів, маркетплейсу та акселераторів, АППАУ приділить багато уваги в 2019.

Що все це означає для наших членів АППАУ та руху 4.0? Звісно, ці тренди формують по більшій мірі нові можливості, інколи або для декого – також загрози. В якій мірі і як їх потрібно використовувати в нашій спільноті, в чому має полягати проактивна роль наших членів – про це наступного разу. Також будуть гарячі дискусії на загальних зборах АППАУ 24 січня – реєстрація вже розпочалась.