На цьому сьогодні на відкритті німецько-українського енергодня наголосила перша заступниця міністра енергетики Ольга Буславець, передає Електроблюз з посиланням на прес-службу міненерго.

«Україна вже зробила свій вибір на користь «зеленого» енергетичного переходу. Наразі завершується підготовка другого національного визначеного внеску до Паризької угоди, триває розробка інтегрованого плану з енергетики та клімату до 2030 року. Також ми починаємо підготовку нової енергетичної стратегії до 2050 року на базі моделі низьковуглецевого розвитку галузі», – зазначила Ольга Буславець.

За її словами, в серпні цього року було підписано спільну заяву між міністерством енергетики України та федеральним міністерством економіки та енергетики Німеччини про започаткування нового енергетичного партнерства. Це стало імпульсом стратегічного співробітництва для обміну досвідом та інноваціями, енергетичними технологіями та реалізації спільних проектів. Було визначено п’ять напрямів кооперації між державним та приватним секторами двох держав – декарбонізація, енергоефективність, відновлювана енергетика, воднева енергетика, трансформація вугільних регіонів.

У сфері енергоефективності очікується прийняття базового закону про енергетичну ефективність. Проєкт закону найближчим часом буде подано на розгляд уряду, а потім – до парламенту. Невдовзі буде схвалено національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року, розроблений за підтримки секретаріату Енергетичного співтовариства.

Міністерство ініціювало створення Фонду декарбонізації, який дозволить реінвестувати частину надходжень від податку на викиди СО2 виключно на скорочення викидів парникових газів.

Розробки Міненерго лягли в основу законопроєктів для відновлення функціонування енергосервісу та розвитку механізму ЕСКО.

Міністерство максимально сприяло стабілізації роботи галузі ВДЕ. Це дозволило значно покращити рівень розрахунків Гарантованого покупця із виробниками «зеленої» електроенергії, які за серпень та вересень склали 100%, за жовтень – близько 80%. При цьому міністерство докладає всі зусилля для 100% оплати на постійній основі, введення системи «зелених» аукціонів, проведення конкурсів на будівництво нової генеруючої потужності, що забезпечить розвиток відновлюваної енергетики, зробить її економічно ефективною та привабливою для інвесторів.

Наступним кроком стане підготовка концепції водневої енергетики та законодавства, яке має бути прийнято для запуску ринку в Україні і його інтеграції до європейського. Спільно з німецькими партнерами вже напрацьовано портфель проектів, які можуть бути реалізовані в рамках енергетичного партнерства.

«Також міненерго розробило концепцію реформування вугільної галузі. Передбачається закриття збиткових шахт протягом 10 років, мінімізація дотацій галузі з держбюджету, поступове зменшення використання викопного палива, враховуючи потребу вітчизняної теплової генерації (до 2070 року). Спільно з німецькими партнерами планується запуск пілотних проектів з трансформації вугільних мономіст та Мультипартнерського фонду для залучення технічної і фінансової допомоги на впровадження реформи», – повідомила перший заступник міністра енергетики.

Федеральне міністерство економіки Німеччини має намір звільнити виробників «зеленого» водню, які використовують у своєму виробничому циклі електроенергію з відновлюваних джерел енергії, від сплати надбавки для підтримки «зелених» енергетиків.

Про це повідомляє видання S&P Global з посиланням на юрфірму Pinsent Masons, передають Українські новини.

Очікується, що ця норма буде зафіксована в поточній реформі Закону про поновлювані джерела енергії (Renewable Energy Sources Act, EEG 2021). Відповідне положення міститься також в Національній водневої стратегії, затвердженої урядом Німеччини в рамках переходу на безвуглецеву кліматично нейтральну економіку до 2050 року.

Новий закон EEG 2021 знаходиться на фінальній стадії прийняття та набере чинності, як очікується, на початку наступного року. Нещодавно в Бундестазі пройшли слухання з приводу відповідної постанови Федерального уряду, зараз він знаходиться на розгляді Комітету з економрозвитку.

Згідно з пояснювальною запискою Мінекономіки Німеччини, «зелена» надбавка в тарифі на електроенергію скорочується до нуля тільки для тих заводів, які виробляють «зелений» водень, які будуть запущені до січня 2030 року. Мета нововведення – не допустити відтік водневих виробничих потужностей за межі Німеччини.

Надбавка до тарифу на електроенергію в Німеччині для виплат виробникам з ВДЕ у 2019 році становила 6,41 євроцента за кВт./год. У 2020 році її розмір знаходиться в межах 6,5-6,7 євроцента.

Нагадаємо, що Німеччина також звільняє експортерів металопродукції від доплати за «зелений» тариф на електроенергію. Це пов’язано з тим, що металургам необхідно конкурувати на зовнішніх ринках з іншими виробниками, у яких енергетичні витрати нижче.

Керівник Держенергоефективності Костянтин Гура під час онлайн-семінару «Підвищення енергоефективності ОТГ» закликав громади ініціювати проекти з енергоефективності.

Про це повідомляє прес-служба відомства, передає Електроблюз.

За його словами, це дозволить зменшувати витрати місцевих бюджетів на оплату енергоносіїв, покращувати якість життя людей та розвивати економіку.

«Знаковим є те, що наш захід відбувається фактично перед Днем місцевого самоврядування в Україні. І саме енергоефективність є одним із найбільш цікавих сфер для громад, які об’єдналися з метою раціонального використання як фінансових, так і природних та енергетичних ресурсів. Енергоефективність – це ключ до соціально-економічного розвитку», – наголосив К.Гура.

На безумовній важливості заходів з енергоефективності для економії місцевих бюджетів та розвитку громад також наголосив член правління ГО «Асоціація ОТГ» Веніамін Сітов.

У свою чергу, проектний координатор Представництва Фонду ім. Ф.Еберта в Україні Марія Коваль зауважила про те, що необхідно змінювати культуру енергоспоживання в Україні та проводити широку роз’яснювальну роботу. Зокрема, за підтримки Фонду спільно з Держенергоефективності було проведено більше 60 семінарів з енергоефективності для громад.

Голова правління ГО «Українська асоціація енергосервісних компаній» Олексій Корчміт акцентував увагу громад на тому, що сьогодні в країні є різні інструменти фінансування енергоефективних проектів і ними варто користуватися.

Якщо говорити про житловий сектор, що споживає третину всієї енергії в країні, то за ініціативи Держенергоефективності та Міненерго продовжено програму «теплих кредитів» на 2021 рік. У програмі зможуть взяти участь мешканці індивідуальних будинків. Перелік обладнання, на придбання якого можна залучити кредит, розширено. Окрім заміни котлів та утеплення, учасники програми зможуть встановити ще й інтелектуальні лічильники електроенергії, електрозарядки або системи накопичення енергії.

Для бюджетної сфери є ЕСКО-механізм, завдяки якому в країні за кошти інвесторів модернізується понад 500 бюджетних установ. Загальна вартість ЕСКО-контрактів – майже 1,2 млрд грн. Середня річна економія – 35%.

«Наразі в парламенті зареєстровано низку законопроєктів, які дозволять зняти існуючі бар’єри для ЕСКО-закупівель. Також пропонується розширити енергосервіс на комунальну сферу та енергетику. Законопроєкти мають бути прийняті для відновлення цього дієвого механізму. Тим часом громадам вже зараз варто готувати проекти», – пояснив К.Гура.

Крім цього, Міненерго, Держенергоефективності та партнери ініціювали створення Фонду декарбонізації.

«Ідея полягає у тому, щоб зробити кошти з податку на викиди СО2 цільовими та реінвестувати їх у заходи для зменшення цих викидів. За оцінками експертів, якщо використати близько 900 млн грн надходжень на енергоефективні цілі, то вже через рік отримаємо у 2 рази більше суму у якості поповнень до держбюджету», – наголосив очільник Агентства.

Минэнерго представило проект квот по поддержке производства электрической энергии из возобновляемых источников, индикативные прогнозные показатели на 2022-2025 годы и график проведения аукционов в 2021-м.

Об этом сообщает пресс-служба ведомства, передает Электроблюз (новости электротехники, рынок электротехники, электротехнический рынок).

«Информация о публичной презентации квот вызвала большой ажиотаж среди представителей отрасли, что свидетельствует о заинтересованности инвесторов в будущих аукционах», – отметила первая заместитель министра энергетики Ольга Буславец.

По ее словам, минэнерго подготовило максимально компромиссное решение о размерах квот и аукционах, которое учитывает состояние и динамику развития отрасли, определенные Энергетической стратегией Украины, целевые показатели в сфере ВИЭ, ожидаемый спрос на квоты, а также техническую способность энергосистемы интегрировать новые мощности с гарантированным графиком производства электрической энергии.

Общая мощность, которая предлагается к распределению на аукционах в следующем году, составляет 365 МВт, из которых ВЭС – 150 МВт, СЭС – 155 МВт (включая региональную и квоту для малой распределенной генерации), другие виды (биомасса, биогаз, МГЭС) – 60 МВт.

В то же время показатели на годовые квоты на 2022-2025 годы являются индикативными и могут быть пересмотрены, подчеркнули в минэнерго.